Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Позивач звернувся до суду із позовом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану про визнання недійсним шлюбу та анулювання актового запису про реєстрацію шлюбу.
Особа зазначав, що працівниками відділу ДРАЦС було прийнято заяву про реєстрацію шлюбу, яку його дядько не писав та не подавав, натомість замість нього заяву про реєстрацію шлюбу подала інша особа.
А факт написання заяви про реєстрацію шлюбу іншою особою, а не його дядьком підтверджується висновком експерта, складеного під час розгляду іншої справи та наданими поясненнями працівника ДРАЦС.
Позивач покликався на те, що чинним законодавством передбачено порядок подання заяви про реєстрацію шлюбу, а саме те, що особа має власноруч подати таку заяву, а в разі неможливості з будь-яких об`єктивних причин від імені такої особи може подати заяву інша особа наділена відповідними повноваженнями засвідченими нотаріально. А тому у його дядька була відсутня згода на укладання шлюбу, оскільки він особисто не подавав та не підписував заяви про реєстрацію шлюбу.
Суд першої інстанції позов задовольнив, суд зазначив, шлюб між особами було укладено з порушенням норм закону, які потягли за собою порушення цивільних прав особи на вільний вибір партнера для укладення шлюбу, а після смерті особи вплинули на права та законні інтереси позивача, який є племінником померлого.
Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову відмовив.
Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції не вирішив питання про склад осіб, які беруть участь у справі, оскільки визнання недійсним шлюбу внаслідок порушення процедури його укладення змінює правовий статус фізичної особи, яка повинна бути залучена до участі в такій справі в якості відповідача, а не третьої особи.
Позивач у касаційній скарзі вказував на те, що у даній справі потребує дослідження правомірність дій саме відділу ДРАЦС при прийнятті заяви на укладення шлюбу від померлого, а тому позов було пред`явлено до належного відповідача. А будь-яких позовних вимог до дружини дядька у даній справі позивач не заявляв. При цьому, третя особа також не заявляла самостійних вимог щодо предмету спору.
Касаційний цивільний суд ВС не погодився з доводами позивача. Суд касаційної інстанції зазначив, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.
ВС погодився із судом апеляційної інстанції, що визнання недійсним шлюбу внаслідок порушення процедури його укладення змінює правовий статус іншого із подружжя, а тому дружина померлого дядька позивача повинна брати участь у такій справі в якості відповідача, а не третьої особи. Оскільки суд апеляційної інстанції позбавлений можливості залучити відповідача на стадії апеляційного перегляду, ВС визнав законною постанову апеляційного суду про відмову у позові (постанова від 30.01.2020 у справі № 404/759/19).
Джерело: Українське право
_03_03.png)
