Коли інтереси дитини у пріоритеті: судова практика ВС

Як визначити розмір аліментів залежно від заробітку? Які зовнішні обставини можуть доводити погіршення матеріального стану платника та коли припиняються виплати на утримання повнолітньої дитини?

На ці питання відповіла суддя Касаційного цивільного суду Ірина Воробйова під час семінару для суддів і помічників суддів місцевих загальних та апеляційних судів.

Лектор нагадала про те, які саме статті доходу мають враховуватися при стягненні аліментів. Наприклад, під час розгляду справи №758/10761/13-ц колегія суддів КЦС постановила, що виручення боржником коштів від продажу нерухомого майна в обмін на передачу покупцю права власності на зазначене нерухоме майно не має наслідком отримання доходу платником аліментів. Це є грошовим еквівалентом вартості цього майна до його продажу та не є видом заробітку (доходу), з якого стягуються аліментні платежі, у розумінні Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів.

Крім того, не може вважатися доходом і те майно, яке було успадковане чи отримане в дар.

У разі якщо повнолітня дитина продовжує навчання, стягнення аліментів на утримання — один зі способів захисту її інтересів. Адже протягом цього періоду вона не має можливості самостійно заробляти на життя (справа №308/4214/18). Суддя також зазначила, що навчання дитини вважається особливою обставиною, яка позитивно впливає на її розвиток, а отже відповідає ст.185 СК стосовно участі батьків у додаткових витратах на дитину (справа №640/15771/19).

Під час обговорення питання стосовно зміни розміру аліментів доповідачка наголосила на тому, що він не є незмінним. Однак задля зменшення або збільшення виплат потрібні значні зміни в матеріальному становищі платника. У постанові ВС у справі №715/2073/20 вказано, що факт народження у платника аліментів дитини в іншому шлюбі не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів без належних і допустимих доказів погіршення його матеріального стану.

Щодо практики ВС у справах, які стосуються визначення місця проживання дитини, лектор акцентувала, що захист інтересів дитини — це основний пріоритет. Наприклад, у справі №303/3102/19 колегія суддів постановила, що бажання дитини, яка досягла 10-річного віку, і її думка мають бути заслухані та враховуватися судами під час вирішення питання про визначення її місця проживання.

Утім, озвучена в судовому засіданні думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується під час вирішення питання про позбавлення батьківських прав, оскільки ця думка може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким дитина через малолітній вік неспроможна надавати об’єктивну оцінку, та не завжди відповідає інтересам самої дитини. Таким було рішення у справі №705/3040/18.

Суддя також нагадала про справу №753/7395/20, яка викликала жваве обговорення в суспільстві. В ній було постановлено: якщо батьки народженої дитини не дійшли згоди щодо її імені та/або прізвища, суд, ураховуючи інтереси обох батьків, може надати запропоноване батьками подвійне ім’я та/або прізвище, що узгоджується із ч.2 ст.145 і ч.2 ст.146 СК України.

 Захід організовано Національною школою суддів.

Джерело: Закон і Бізнес