Ухвала суду Верховним Судом залишена без змін

У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Норкова ферма «Вікінг» звернулося до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду із заявою, в якій просило встановити факт розповсюдження недостовірної інформації відносно товариства та спростувати її, яка поширена на відповідному вебсайті в інтернеті.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі, оскільки  заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Постановою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року апеляційну скаргу ТОВ «Норкова ферма «Вікінг» залишено без задоволення, а ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2019 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 30 вересня 2020 року касаційну скаргу ТОВ «Норкова ферма «Вікінг» залишено без задоволення. Ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2020 року та постанову Київського  апеляційного суду від 26 лютого 2020 року залишено без змін.

Верховний Суд у своїх висновках вказав, що  відмовляючи у відкритті провадження у справі, Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що в порядку  окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов’язується з наступним вирішенням спору про право і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, тому ТОВ «Норкова ферма «Вікінг» не наділена правом звернення до суду із такою заявою. Також, суд  правомірно не зазначив до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи, оскільки із доказів, наданих до заяви ТОВ «Норкова ферма «Вікінг» станом на час звернення до суду, не вбачалося хто є власником вебсайту, на якому розміщено інформаційні матеріали, які заявник вважає недостовірною інформацією – юридична особа або фізична особа.

Крім того, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що поширювач інформації, яку заявник вважає недостовірною, невстановлений саме ним, а не встановлений взагалі, тому він не позбавлений можливості після встановлення власника вебсайту звернутися до суду за захистом своїх прав у порядку позовного провадження відповідного судочинства.

Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази та дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам процесуального права.