Правила поведінки відповідальних осіб з маломобільними групами населення Пам’ятка для працівників апарату Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області при спілкуванні з маломобільними та іншими групами населення

Правила поведінки відповідальних осіб з маломобільними групами населення

Пам’ятка для працівників апарату Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області при спілкуванні з маломобільними та іншими групами населення:

- не поводитися самовільно з людиною у візку, не котити її без дозволу, не хапатися без попередження за крісло-візок. При потребі перенести людину у візку запитати, за які частини візка можна брати, щоб піднімати;

- якщо людина в кріслі-візку є разом із супроводжуючою її особою, при спілкуванні необхідно звертатися безпосередньо до особи, якої це стосується. Якщо це стосується особи з інвалідністю, то при спілкуванні потрібно в першу чергу звертатися і розмовляти з нею, а не із супроводжуючою особою;

- під час спілкування з людиною, яка сидить у візку, обличчя мають бути на одному рівні, необхідно або присісти, або сісти поруч на стільці, якщо мова йде про ознайомлення з документами, мати можливість сидіти поруч за столом;

- при з’ясуванні якої допомоги потребує людина з інвалідністю, необхідно пам’ятати, що допомога має бути ненав’язливою і не надмірною, потрібно вислухати: що і як робити. Люди на візку також мають різну фізичну справність, відповідно і допомоги можуть очікувати різної;

- запропонувати свою допомогу у разі, коли у людини є проблеми при користуванні письмовими приладдями;

- при розмові з нечуючими необхідно дивитися безпосередньо на співрозмовника, повільно і чітко промовляти слова із виразною мімікою. Джерело світла не повинно бути за Вашою спиною, бо в такому випадку обличчя буде затінене;

- необхідно мати можливість спілкуватися за допомогою переписки: мати листки паперу, блокнот, ручку/олівець тощо. Писати треба читабельним почерком, не формулювати довгих фраз;

- щоб привернути увагу людини, яка не чує, необхідно торкнутись її злегка за плече або помахати до неї рукою. Починайте спілкуватись, коли Вас помітили, не варто кричати;

- якщо нечуюча людина користується послугою сурдоперекладача, то при спілкуванні необхідно дивитися на того, хто звернувся за послугою. Тобто, на нечуючу людину, а не на перекладача;

- потрібно підтримувати зоровий контакт, демонструвати спокій та позитивні емоції. Говорити ясно і чітко, не змінювати теми розмови;

- спілкуючись із незрячими людьми потрібно називати себе і, залежно від ситуації, присутніх. Описувати – де знаходитесь і попереджувати про перешкоди, які є на шляху;

- при супроводі у приміщенні треба попереджувати про перешкоди, які є на шляху, наприклад: «зараз будуть сходи, двері з порогом тощо». При можливості озвучувати інформуючи про оточення;

- якщо незрячу людину припровадили до якогось кабінету службової особи, то інформуйте, куди її привели, називайте цю людину і інших присутніх. Якщо збираєтеся читати, попередьте про це;

- не можна замінювати читання будь-якого документу його переказом, особливо, якщо при цьому треба поставити підпис;

- якщо рухаєтеся, потрібно обов’язково попередити про це, не тягнути за собою, а чітко пояснити – куди потрібно іти.